Міжнаціональні шлюби в Україні набувають дедалі більшого поширення.
Чимало українців подорожують, виїжджають за кордон, зав’язують нові стосунки, створюють сім’ї. Втім, як свідчить практика, саме ця категорія шлюбів відрізняється своєю нетривалістю. Причини різні: від відсутності елементарної культури міжнаціональних відносин до банальних розбіжностей у характерах, але наслідок один – розлучення. І якщо бездітним парам вдається пройти цей процес майже безболісно, то подружжя, що має дітей, стикається з масою проблем. Найвагоміша з них – визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на них. У всьому світі цей процес супроводжується згідно з нормами Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 (далі – Конвенція).
У разі, якщо у відносинах між Договірною державою та Україною одночасно діє Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року і Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання, вчинена 02 жовтня 1973 року м. Гаазі, що набрала чинності для України 01 серпня 2008 року, або Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, укладена 20 червня 1956 року у м. Нью-Йорку, що набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року, застосовується Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.
Якщо визнати і виконати в Договірній державі рішення про стягнення аліментів (утримання), винесене до набрання чинності вищевказаною Конвенцією, на підставі її положень неможливо, але можливо на підставі положень Конвенції про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 02 жовтня 1973 року або Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року, застосовуються положення останніх відповідних конвенцій.
Положення Конвенції застосовуються в Україні до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років.
До зобов’язань про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років; з повнолітніх дочки, сина на непрацездатних батьків; з баби, діда на внуків, які не досягли повноліття; з повнолітніх внуків, правнуків на непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда; з повнолітніх братів, сестер на братів, сестер, які не досягли повноліття, та непрацездатних повнолітніх братів і сестер; з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття; з повнолітніх падчерки, пасинка на непрацездатних мачуху, вітчима в Україні застосовуються лише положення розділів V «Визнання і виконання» та VIII «Загальні положення» Конвенції.
Виконання обов'язків, покладених Конвенцією на центральний орган згідно з пунктом 1 статті 4 Конвенції, в Україні забезпечує Міністерство юстиції України.
З цією метою Міністерство юстиції України взаємодіє в межах компетенції з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, будь-якими іншими особами та органами як в Україні, так і за кордоном.
Документи, що надсилаються відповідно до Конвенції, є дійсними без потреби їх легалізації або проставлення на них апостилю за умови їх складення уповноваженим органом в межах компетенції у встановленій формі.
Крім того, документом затверджено порядок подання заяв. Так заяви, передбачені розділом ІІІ Конвенції, щодо зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років, подаються до центрального органу через центральний орган тієї Договірної держави, де постійно проживає заявник.
Заява про визнання і виконання рішення щодо зобов’язання про стягнення утримання відносно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 6 розділу І цієї Інструкції, подається безпосередньо до компетентного органу Договірної держави, на території якої необхідно визнати та виконати рішення.
Крім того, в Інструкції міститься порядок опрацювання заяв стосовно зобов’язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років, які подаються через центральні органи.
При цьому варто зазначити, що в заявах про стягнення аліментів має фігурувати виключно тверда грошова сума. Якщо ви готуєте документи, позовні заяви до нашого суду або до суду іноземної держави, необхідно зазначати розмір аліментів тільки у твердій грошовій сумі.
Для більш детальних роз’яснень щодо порядку виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання ви можете звернутися до сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області за т. (0462) 775188 або відправити листа на поштову скриньку predstvsudah@cn.minjust.gov.ua.
Анна Глазова-Конащук,
головний спеціаліст сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області
